Тоня Матвієнко - Кульбаби

Ми знову все на потім, на потім, на потім, потім і поруч пройшов потяг, а в ньому не ми!
Сховати пустоту не допоможе нам одяг а може, ми забули, як то бути людьми, тож!
Цілуй мене і ваби, падай зі мною в кульбаби цілого життя нам мало, було би два віддала би!
Цілуй мене і ваби, падай зі мною в кульбаби цілого життя нам мало, було би два віддала би тобі!
Тікаєм від буденності, кожен в свої берлоги а почуття провини ми топимо у вині!
І де наші відверті, щирі діалоги що нагадають нам, як то бути людьми!
А я біля себе посаджу тебе!
Дивитимемось в небо поки не впаде!
А ти давай цілуй мене і ваби, падай зі мною в кульбаби!
Цілого життя нам мало, було би два віддала би цілуй мене і ваби, падай зі мною в кульбаби!
Цілого життя нам мало, було би два віддала би цілуй мене і ваби, падай зі мною в кульбаби!
Цілого життя нам мало, було би два віддала би цілуй мене і ваби, падай зі мною в кульбаби!
Цілого життя нам мало, було би два віддала би тобі !