ТНМК - ПМ’ТЙ (Flanger version)

Дорогою до тебе я бачив черепах трьох вони тримали місто на плечах,
Першу, чорну, звали Не-дай-Бог вона нічого не просила в неба,
Робила все сама, робила як для себе бралася і впиралася, на зло не озиралася,
Попри те, попри це робила все, тому що її пре вона казала: "Дій! Лайно – це перегній!",
І все трималося на ній ти тільки уяви-но, другу звали Мрія,
Була вона, скажу тобі, в хорошім сенсі синя вона казала: "Знаю, я важка, але я мрію,
Дивлюся я на небо і надихаю дію бо якщо не мріяти, навіщо ж тоді жити,
Коли собі ти мариш, десь плаче сатана я більша за слона, але я збираю квіти",
Якщо це не весна, то що тоді весна .