Y.K. Music - Чорна лілія

Ти чорна квітка, лілія в моїх руках,;
Пелюстками оксамиту п'єш мій кожен страх.
І я не знаю, де тут правда, а де просто гра,;
В твоїх обіймах солодка отрута, а не жара.
Ти чорна квітка, я твій садівник і кат,;
Щодня тебе плекаю, щоб не зробити крок назад.
З тобою гину, та без тебе просто попіл й дим.
Я твій навіки, і ти мій невиліковний Рим.
Мій невиліковний Рим...
Ми танцюємо наш вальс на розбитому склі,;
І кожен рух лишає шрами на моїй душі.
Друзі кажуть: «Схаменися, біжи, не дивись»,;
Але твій погляд тримає, наче скелі карниз.
Я вдихаю твій аромат суміш меду й полину,;
І добровільно приймаю цю солодку провину.
Ти навчила мене бачити зорі в пітьмі,;
Але ці зорі лиш уламки, що летять з висоти.
Можна спалити всі фото й листи,;
Можна втекти на край світу.
Та як втекти від самого себе,;
Коли твоє коріння проросло в мені до літа?
Ні, не до літа. Навіки...
Закрию повіки і бачу... тебе...