Валєрич Красавін - Не йди

Ти мов сонце в холодних снах, тримаю тебе, але час тікає.
Дощ на склі малює страх, що одного дня тебе немає.
Я кричу в безкінечний край, щоб не загубити твій голос тихий.
Молю небо: "Тільки тримай", бо без тебе я просто вбитий.
Я лечу крізь ніч до тебе, світ тремтить, та ми ще є.
Твоє серце - моє небо, тільки воно рятує мене!