А ми удвох, хоча і не схожі;
Навколо сніг і душі порожні;
Ми серед них закохані, винні;
А ми удвох ні в чому не винні;
Скільки б часу не пройшло;
Ти моє крило, я твоє крило;
Що б у світі не було;
Ти моє крило, я твоє крило;
Хай сотні ролей навкруги;
Забороняють нам іти;
Я знаю кожен біль,;
Що топить береги;
А ми удвох, хоча і не схожі;
Навколо сніг і душі порожні;
Ми серед них закохані, винні;
А ми удвох ні в чому не винні;
А ми удвох, хоча і не схожі;
Навколо сніг і душі порожні;
Ми серед них закохані, винні;
А ми удвох ні в чому не винні;
Так багато навколо однакових рук;
В одних ніжність, інші в кулак;
І однакові очі гратимуть гру;
Одні щиро, інші не так;
Між однакових вулиць однакові дні;
З точки А в точку Б і назад;
Але ти, але я - не однакові, ні;
Проте справжні, хто б що не казав;
Вони сонце їдять і до сонця летять;
Щоб блищати іще яскравіше;
А мені так спокійно з тобою в місцях;
Де мороз нам чита свої вірші;
Вони дивляться так, що є наскрізь дірки;
В моїм серці і на твоїй спині;
Але ми їм тепло і любов навпаки;
Ми ні в чому не винні;
А ми удвох, хоча і не схожі;
Навколо сніг і душі порожні;
Ми серед них закохані, винні;
А ми удвох ні в чому не винні;
А ми удвох, хоча і не схожі;
Навколо сніг і душі порожні;
Ми серед них закохані, винні;
А ми удвох ні в чому не винні;
Скільки б часу не пройшло;
Ти моє крило, я твоє крило;
Щоб у світі не було;
Ти моє крило, я твоє крило!