Знов самотнє сонце наповнює море,.
І дивиться за тим як сумують ці двоє,.
Котрі ще вчора збивали зірки,.
А тепер їх погляди в різні кути.
Знов самотнє сонце наповнює море,.
І дивиться за тим як сумують ці двоє,.
Котрі ще вчора збивали зірки,.
А тепер їх погляди в різні кути.
Не треба зайвих слів, читаю по очах,.
Вони давно сказали що ти не зміг сам,.
Таке дивне відчуття коли земля з під ніг,.
Так хочеться крикнути — як ти зміг.
Відпустити, ну а я піти….
Характер плюс емоції, як завжди,.
Все змінити ми могли,.
Сказавши зажди... але.
Знов самотнє сонце наповнює море,.
І дивиться за тим як сумують ці двоє,.
Котрі ще вчора збивали зірки,.
А тепер їх погляди в різні кути.
Знов самотнє сонце наповнює море,.
І дивиться за тим як сумують ці двоє,.
Котрі ще вчора збивали зірки,.
А тепер їх погляди в різні кути.
На твоє смс я відповідала,.
Так ніби мені все одно але кричала.
Всередині себе про те як тебе люблю,.
Але тобі про це не скажу.
Як ти зміг відпустити, ну а я піти?
Характер плюс емоції, як завжди,.
Все змінити ми могли.
Сказавши завжди….
І можливо колись.
Хтось з нас набере… перший,.
І на цьому напевно.
Закінчиться все… нарешті.
Знов самотнє сонце наповнює море,.
І дивиться за тим як сумують ці двоє,.
Котрі ще вчора збивали зірки,.
А тепер їх погляди в різні кути.
Знов самотнє сонце наповнює море,.
І дивиться за тим як сумують ці двоє,.
Котрі ще вчора збивали зірки,.
А тепер їх погляди в різні кути.
